четвер, 24 червня 2010 р.

Гало у Східному Поділлі - 06.18, 21, 22

06.18. Околиці с. Писарівка Шаргородського р-ну Вінницької обл.
19.20-19.40. Паргелії
06.21. смт. Кодима Одеської обл.
5.35 - 5.50. Гало 22.
Уже після обіду почалася гроза але гце ало з нею навряд чи можна співвіднести
06.22. Околиці с. Русава Ямпільського р-ну на Вінниччині.
13.20 - 14.30 - гало 22. Неповне і не дуже яскраве але його змінили низькі хмари і в 16 год почалася гроза.

Гало в Києві - 06.14-17

06.14. О 6.00 - 6.15 - гало 22, паргелії, дотична дуга 06.15. О 6.50 - 7.10: дуже редукована зенитна дуга
та "рукавиці"
06.16.
З 18.00 по 19.30 спостерігались доволі яскраві паргелії (3), гало 22 (1,5-2), зенитна дуга (2), дотична дуга 22 (2)
06.17. За статистикою кількох років 17 червня - єдиний день, коли завжди спостерігалося гало. Не підвів цей день і цього року.
Знову ранок почався з гало. 6.30 - паргелії, зенитна дуга і дуже слабка дотична дуга (далі - ДД) 46

субота, 12 червня 2010 р.

Статистика спостережень гало по Україні - 2009

Нарешті підбито підсумки спостережень за 2009 р. і можна узагальнити отримані дані.

Загалом, 2009 р. виявився рекордним за кількістю спостережень гало - всього я спостерігав гало протягом 139 днів, тобто в середньому 2 дні з кожних п'яти.
Насправді, по Україні спостережень гало виявилося ще більше - понад 150 днів.
Але для підведення підсумків, мені здається, найкраще підходить принцип одного спостерігача - підбивати статистичні дані по спостереженнях 1 спостерігача.
Тут слід дещо відступити. Ідеальними спостереженнями будуть постійні нагляди за небом з однієї певної точки. Але це в ідеалі. Менш кращими є спостереження одного спостерігача, котрий може змінювати своє місцеперебування в межах певної території але загалом кількість його спостережень навряд чи буде сильно відрізнятися від отриманих з однієї географічної точки. А оскільки, границі країни досить обширні, то загальна кількість гало. котрі можна спостерігати в цій країні дещо більша за кількість гало, доступні одному спостерігачу і в цілому вона збільшуватиметься з розширенням території обліку.
Тому надалі оперуватиму в статистичній обробці саме моїми спостереженнями. А заодно хочу подякувати всім, хто ділився своїми фотографіями та спостереженнями для блогу!
Можливо, надалі придумаю як оперувати в загальних підсумках всіма спостереженнями гало з України.

Інший головний показник - кількість окремих видів гало по днях:
гало 22 - спостерігалось 118 разів;
паргелії (з парселенами) - 71
описане гало - 46
зенитна дуга - 21
дотичні дуги 46 - 9
дуги Ловіца - 7, хоча більшість спостережень їх умовні та спірні
паргелічний круг - 6
дуга Паррі - 2
гало 46, паргелії 120, антелій (?) - по 1

складні гало - 9

Сонячний стовп слідом за Володимиром з Мінска не відмічаю. Крім цих гало вперше в Україні було сфотографовано горизонтну дугу літом 2009 р. та ряд інших цікавих спостережень.

Виходячи з кількості спостережень окремих гало можна прокласифікувати їх. Насамперед виділяється "дивовижна четвірка" але і в її межах гало трапляються неоднаково часто.
Отже:
Дуже звичайні гало - в середньому можна спостерігати більше 90 разів на рік - гало 22.
Звичайні гало - 30 - 90 разів - паргелії, описане гало, сонячний стовп.
Умовно звичайні гало - 15 - 30 разів - зенитна дуга. Можливо, сюди слід додати і верхні світлові стовпи - гало зимового неба над містами.
Умовно рідкісні гало - 5 - 15 разів - дотичні дуги 46, паргелічний круг і його частини (не завжди), можливо, дуги Ловіца (якщо враховувати буквально їхні сліди).
Рідкісні гало - 1 - 2 (до 5 в окремі роки) рази - дуга Паррі, гало 46, паргелії 120.
Дуже рідкісні гало - 1 раз на кілька років - білі зазенитні дуги, антелій.
Раритетні гало - відомі з одиночних спостережень - гало 18, що спостерігалось кілька місяців тому та ін.
Нижче подано кілька узагальнених графіків. У них використано дані за 1996 - 1998 та 2008, 2009 рр.

Кількість днів з гало по місяцях
Кількість днів з гало по місяцях усереднена
Кількість спостережень різних видів гало по роках
Кількість днів з гало по місяцях за 2009 р.
Частота спостережень гало зі "славної четвірки"
Багато з графіків не скажеш - ще недостатньо даних зібрано по роках. Але уже видно, що гало розподілені впродовж року нерівномірно, до того ж по зигзагу. Пік спостережень припадає на теплий період року - травень-липень, а мінімум - на ... зимовий. Найбільш різке збільшення кількості гало припадає на період лютий-березень.
Ну а "славна четвірка" може похвалитися пропорційною зкріпленістю появи окремихї галог з її складу (графік 3). Зате розподіл по місяцях у 2009 р. між гало з її складу виявився неоднаковим - якщо зенитна дуга, описане гало та паргелії відносно рівномірно виникали протягом року, то у гало 22 це виходило стрибкоподібно.
Сподіваюся, що з часом, після накопичення значного статистичного матеріалу за багато років, можна буде зробити багато цікавих закономірностей.
А поки що не можу, навіть, справитися зі співвідносністю гало та погіршенням погоди - все переношу на майбутнє :))





Гало в Києві - 05.30 - 06.11

05.30.
Гало 22 виникло о 12.30 05.31.
Рано вранці сфотографував доволі красивий і помітний паргелій (о 5.45).
А згодом, о 8.40 виникло слабке гало 22. Трималось воно недовго
06.04.
Сегмент гало 22 з'явився між хмарами о 15.16
06.11.
Знову слабкий сегмент гало 22 о 9.30