понеділок, 25 травня 2009 р.

Складне гало в Києві - 2009.05.24

Дивовижне гало спостерігалось сьогодні з 18.35 до 18.52 у Києві. Виникло воно у надгрозовому шарі пір"ястих хмар. Одночасно з"явилися паргелії (до 4), мале гало (до 2), зенитна дуга (4) і дотична дуга великого гало (1).


Спірним є наявність дуги Ловіца. На обробленому знімку правого паргелія ніби простежуються дві паралельні дуги червоного кольору. При такій яскравості дуги Ловіца цілком можливі але висота сонця була недостатньою щоб паргелії були на значній відстані від гало 22 тому в таких умовах ці дуги важко виявити.


З різних знімків я склеїв кілька панорам явища.


Дотична дуга гало 46 досягала майже рівня паргелічного кола! Хоча неозброєним оком було видно лише її верхню частину. Цікаво, що дотичних дуг гало 22 не було навіть на оброблених знімках! Можливо, це відбулося через особливу орієнтацію горизонтальних гексгональних кристаликів, спрямованих повітряними потоками.




На збільшених знімках зенитної дуги я добавив кольорів


Один знімок я зробив через зменшувальне скло.



Грозові хмари швидко покрили гало. Останнім тримався лівий паргелій.

Після дощу, який тривав годину в просвітах хмар знову появились паргелії на кілька хвилин। (19.56).

В Мінску В. Галинскій в цей час спостерігав яскраве гало 22 з менш яскравими паргеліями та зенитною дугою.

неділя, 24 травня 2009 р.

Гало в кіно - "Pitch Black", 2000

Ще одне гало помічене у фільмі Pitch_Black (Чорна дірка, 2000). На кілька секунд сегмент кола з"являється навколо одного з трьох сонць далекої планети.


Крім того, помітні ще дві бічні дотичні дуги меншого радіусу.


Причому, ці гало очевидно не земного походження. І хоча, герої-земляни безперешкодно вдихають повітря планети, напевно, її атмосфера не надто придатна для дихання :)

Гало в Україні - 2009.05.22

Сьогодні гало з"явилося з самого ранку у вигляді лівого паргелія.


Потім виникло коло гало 22. Обидві фотографії зроблені в Козятинському р-ні Вінницької обл.

9.17 - м. Козятин.


13.40 - м. Київ. Відстань між містами - 150 км.

Останнє фото зроблене з двох знімків шляхом об"єднання їх у панораму.
Підвечір погода зіпсувалася і вночі пішов дощ.

Гало на Поділлі - 2009.05.19, 20, 21

19 травня мною було помічено правий паргелій (до 1,5) ввечері. Фото зроблене в Жмеринському р-ні Вінницької обл.

Наступного дня, в 8.00 помітив щось подібне на сегмент малого гало (0,8) але впевненості в цьому немає. Через 5 годин пішов дощ. Фото зроблене в Томашпільському р-ні Вінницької обл.
21 травня слабке мале гало (1) виникло після 15 год. Воно було сегментоване і трималося недовго.


А ввечері - після 19.20 - з"явився правий паргелій (2-3). Фото зроблені в Жмеринському р-ні.

21.05 слабке мале гало спостерігалося і в Мінску. Зате більш яскраве - в Угорщині.

субота, 16 травня 2009 р.

Гало в Києві - 2009.05.16

Сьогодні між 12.00 і 13.00 спостерігалося описане гало (до 3,5) разом з малим гало (1).
Нижні дві фотографії оброблені зі збільшенням насиченості та зміною балансу кольорів.


Це фото я зробив через зменшувальне скло. Воно розширює кут захвату об"єктива на 20%, хоча є лише відносним заміником риб"ячого ока

А це фото без змін в період зменшення яскравості гало

До речі, висота сонця була близько 60 град. Але нижніх дотичних дуг великого гало помічено не було.

середа, 13 травня 2009 р.

Мале гало в Києві - 2009.05.12

Зранку спостерігалось дуже слабке (1) і нетривале гало 22

вівторок, 12 травня 2009 р.

Гало в Києві - 2009.05.11

Сьогодні зранку (9.00-10.20) спостерігалося описане гало (яскравість до 4) і слабке мале гало (1).

Яскравість дотичної дуги вражала!







Увечері виник лівий паргелій (до 2,5) - з 18.45 до 19.10

понеділок, 11 травня 2009 р.

З архіву - складні гало в 97-98 роках

Систематичні спостереження гало до тривалої перерви я проводив у 1996-1999 роках (с. Розношенці Ульянівського р-ну Кіровоградської обл.). Це дозволяє мати обширну статистику для порівняння. На той час я замальовував цікаві гало і вирішив найцікавіші з них опублікувати. Складних явищ гало (більше 4 видів одночасно) за ці 4 роки було тільки 4.

1997.03.03. Комплекс із сегментів гало 22, дотичної дуги малого гало, паргеліїв, зенитної дуги та дотичної дуги великого гало разом зі світловим стовпом. На рисунку явище відтворене так, як воно виглядало.


1997.03.22. Цікавий комплекс із гало 22, паргеліїв, дотичних дуг малого гало, центральної частини зенитної дуги та верхньої частини дотичної дуги великого гало і зазенитного сегменту білої дуги, яку я схильний вважати сонячною петльою.

1998.09.18. Складне гало складалося з гало 22, паргеліїв, сегменту описаного гало, зенитної дуги, частини дотичної дуги великого гало, зазенитного сегменту сонячної петлі, невеликого сегменту паргелічного круга та (середньої) дуги Ловіца біля правого паргелія - всього 8 видів гало. Дуга Ловіца була добре видна і мала яскравість 2. Це гало входить до найскладніших спостережень над територією України.
1998.09.19. Гало 22, паргелії, верхня дотична дуга, дуга Паррі вгнута. Хоча це гало і має лише 4 елементи (з такою кількістю елементів було достатньо багато спостережень гало) але воно цікаве надзвичайно розвинутою дугою Паррі.

неділя, 10 травня 2009 р.

Сонячний стовп - 2009.05.10

Стовп спостерігався увечері в р-ні Білої Церкви. Фото зроблене з вікна автобуса камерофоном, тому явище практично непомітне.

Паргелій на Кіровоградщині - 2009.05.09.

Ввечері помітив мікроскопічний правий паргелій відблискового типу (1). Спостереження:
с. Розношенці Ульянівського р-ну Кіровоградської обл.

четвер, 7 травня 2009 р.

Мале гало - 2009.05.07

Поки я робив попередній запис над Києвом на півгодини з"явилося місячне гало. Десь із 23.55 до 00.35.

Вдень також виникло гало після обіду на недовгий час (1). Спостереження в Ульянівському р-ні на Кіровоградщині.

Вночі, зі сходом місяця, знову було нетривале гало 22 (там же)

середа, 6 травня 2009 р.

Гало в Києві - 2009.05.06.

Ввечері я помітив шматок малого гало яскравістю 0.9 (розпізналось після обробки).


Потім у невеликій хмарині виник лівий паргелій, що недовго красувався над славетними київськими каштанами (правда, знімок вийшов надто контрастним). Потім хмаринами змінила положення і в ній вгадувався ще один шматок малого гало (1).


Дане спостереження мені хочеться прокоментувати. Особливістю його є поява гало у хмарі нижчого ярусу (перисто-купчастій, очевидно) на фоні перисто-шаруватих хмар, в яких гало не утворилося. Розміри даної хмари - буквально до 10-15 градусів квадратних і побачити гало в ній було чисте везіння. Якби вона пройшла осторонь чи я не подивився в цей момент на небо - спостереження не було б. Оскільки, ефект специфічний, я його назвав би ефектом сонячного зайчика, відблисковим гало - явищем, коли промені заломлюються у кристаликах невеликої хмари середнього ярусу і випадково екстраполюються в точку спостереження. В моїй практиці було кілька подібних випадків. Як правило, в подібних умовах спостерігаються паргелії. В даному випадку російська мова красивіше і чіткіше передає назву - бликовое гало.

вівторок, 5 травня 2009 р.

Гало в Києві - 2009.05.05.

Сьогодні гало спостерігалось з перервами практично весь день - з 9 год і до заходу, досягаючи яскравості 2,5(3). Зранку була дотична дуга, потім - мале гало 22.


понеділок, 4 травня 2009 р.

Гало в кіно - фільм Halo

Серед любителів комп"ютерних ігр не останньою популярністю користується гра Halo, яка постійно оновлюється. Сюжет відбувається в кільцевому світі Гало. Цього року за мотивами гри виходить у прокат одноіменний фільм (http://ilovecinema.ru/films/halo/).
Щоправда, з явищем гало цей віртуальний світ має спільного лише кільцеву форму.

Про шкідливість фотографування сонця

Під час фотографування явищ гало в об"єктив постійно попадає сонце. Наскільки це шкідливо для фотоапарату і його матриці? Які взагалі прийоми фотографування гало? Хороше узагальнення прийомів фотографування гало викладено на http://mozg.by/content/kak-fotografirovat-galo Володимиром Галінським з Мінська.
Крім того, я натрапив на форум користувачів лінійки Olympus Ультразум. Одна з тем форуму - А есть-ли РЕАЛЬНО вред от наведения фотоаппарата на солнце ? А також - Сьемка заката. В цілому запитань по цій темі поставлено більше, ніж висвітлено відповідей. Але загальний висновок з першої теми: краще не допускати попадання сонця в об"єктив коли воно не над самим горизонтом. Дописувачі другої теми більш сміливіші.
Добавлю і зі свого досвіду. Практично кожен раз, коли я фотографую гало, то спрямовую об"єктив на сонце, навіть коли закриваю його підручними засобами - промені все-одно попадають у об"єктив. Мінімальна ф. відстань у мого Ol. PS560UZ - 27 мм. Нормальна ф. відстань, відповідна природному сприйняттю людського ока - 50-55 мм. Тобто, об"єктив удвічі зменшує лінійні розміри об"єктів і в 4 рази площу картинки, а знею і силу променів, які попадають на матрицю, порівняно з - прямими. Частина з них розсіюється і в самій оптиці. Тобто, справи не такі вже безнадійні і заради красивої фотографії іноді можна не закривати сонце.
Тут же є цікавий діалог. Не можу втриматись, щоб не процитувати. Слов"янський підхід на висоті! Хто зрозуміє - оцінить :)

Гость:
- Опасно ли снимать полную луну на макс. выдержке (15с) ?
Al:
- Разумеется опасно: при полной луне чаще обостряются приступы "лунатизма", возможны появления оборотней и вампиров, да и просто риск подхватить насморк/простуду ночью больше, чем днём. Длительные выдержки усугубляют ситуацию, ведь Вам придётся больше времени проводить на одном месте, следовательно, Вы облегчаете задачу вышеперечисленным напастям...

І ще:)

EVM:
Закаты и восходы снимают миллионы как на матрицу, так и на плёнку. Пожаловался только один - уронил аппарат со скалы в море от избытка чувств.
:)