неділю, 26 квітня 2009 р.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛО

На сьогоднішній день явища гало детально класифіковані. Однак, не для всіх видів гало існує повністю розроблена теорія утворення. Теорія утворення оптичних явищ, їх класифікація та фооіллюстрації добре описані на сайті http://www.atoptics.co.uk/ - це найбільш повне зведення в Інтернеті. Єдиний російськомовний сайт, присвячений гало, з повним теоретичним зведенням - http://ice-halo.net/.

На основі інформації з цих та інших джерел я зробив спробу українськомовної нумерованої класифікації гало. Відмічу, що явища гало в ній я розділив на групи (залежно від умов спостереження гало), класи (залежно від форми кристаликів, у котрих формуються гало), підкласи (залежно від ходу світлового променя в кристалику - з дисперсією чи без), види гало та різновиди чи підвиди. Розділення між двома останніми катеоріями може бути спірним. В даній класифікації я визначаю самостійним вид гало, при формуванні його у кристалику певним ходом світлового променя. Підвиди гало розумію як окремі явища, які виникають внаслідок різних напрямів ходу променя в кристалику і візуально відділяються окремо від інших. Так, зенитна і білягоризонтна дуги формуються в однакових кристаликах і хід променів у самому кристалику при їх утворенні ідентичний але по напряму - протилежний. Інша справа - явища описаного гало. При певній висоті сонця воно розділяється на дві дуги - верхню і нижню. Однак, генетично це один вид гало і навряд чи доцільно виділяти дотичні дуги малого гало в окремі різновиди. Що ж до дотичних дуг великого гало - вони ніколи не утворюють суцільне гало і їх варто виділяти як різновиди.
Не виділяються як окремі види гало ті явища, що виникають у кристаликах різних типів але внаслідок ідентичного ходу світлового променя. У списку такі гало включені під номером, з яким вони згадуються вперше.

В списку у дужки взято номери підвидів гало по списку.
Щодо окремих видів і підвидів гало нумерація є спірною і можливо, буде змінена

КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛО
Група: Нормальні гало
(виникають в атмосфері переважно вище рівня горизонту; джерелом променів для їх виникнення є сонце чи місяць)
1. Гексагональні кристалики
(0.(5.) Явища світлових стовпів - примітка нижче)
5. Світлові стовпи:
- верхній
- нижній
Ефекти і суб-явища світлових стовпів:
- нахилені світлові стовпи
- суперсонце
- подвійне сонце
- стовпи 22° і 120° паргеліїв та антелія
1.1. Хаотична орієнтація стовпчикових кристаликів
1. 22° гало, мале гало
2. 46° гало, велике гало
1.2. Горизонтально орієнтовані плоскі призми
Кольорові гало
3. 22° паргелії
4(4). Зенитна дуга (виникає і в кристаликах орієнтації Паррі)
4(5). Горизонтна дуга
Як субгало відомі 44° паргелії
Білі гало
5. Світлові стовпи (один зі способів утворення):
- верхній
- нижній
______Примітка. Стовпи - специфічний вид гало, що виникає внаслідок зовнішнього відбиття променів від кристаликів (як і паргелічний круг) різних розмірів та, іноді, падаючих сніжинок. Виникає цей вид гало часто окремо від інших видів і своїм виникненням завдячує умовам, нехарактерним для інших гало (висока щільність кристаликів при невисоких положеннях сонця, велика площа горизонтальних поверхонь кристаликів, що забезпечує хорошу якість відбиття променів незалежно від якості і малозалежно від розмірів кристаликів). Швидше за все, його необхідно виділити в монотипну групу разом із деякими ефектами цього гало.
6. Паргелічний круг (один зі способів утворення)
7. 120° паргелії, парантелії
8. Паргелії Ліліквеста
9. Антелій (один зі способів утворення)
10. Дуга Керна
1.3. Горизонтально орієнтовані стовпчасті кристалики
Кольорові гало
11. Явища описаного гало:
- описане гало
- верхня дотична дуга
- нижня дотична дуга
12. Дотичні дуги великого гало:
12(13). Верхня дотична дуга великого гало
12(14). Нижні дотичні дуги великого гало
Білі гало
5. Світловий стовп
6. Паргелічний круг
13. Дуга Вегнера
14. Диффузні дуги Грінлера:
14(16). Диффузна дуга Грінлера А
14(17). Диффузна дуга Грінлера В
15. Дуги Тріккера, Антелічні дуги Тріккера (один зі способів утворення)
16. Субсонячна петля (один зі способів утворення)
9. Антелій (один зі способів утворення)
1.4. Горизонтально орієнтовані стовпчасті кристалики з горизонтальними гранями (орієнтація Паррі)
Кольорові гало
17, 18. Дуги Паррі
17(20). Вгнута верхня дуга Паррі
17(21). Вгнута нижня дуга Паррі
18(22). Вигнута верхня дуга паррі
18(23). Вигнута нижня дуга Паррі
19. 46° дуги Паррі
4(4). Зенитна дуга, 46° симетрична дуга Паррі - аналог Зенитної дуги
20. Стрічкові дуги Паррі, вертикальні 46° дуги Паррі
20(26). Верхні стрічкові дуги Паррі, верхні 46° дуги Паррі
20(27). Нижні стрічкові дуги Паррі, нижні 46° дуги Паррі
Білі гало
21. Дуга Хастінгса, антелічна дуга Хастінгса
15. Дуги Трікера (один зі способів утворення)
22. Сонячна петля
16. Субсонячна петля
23. Субантелічна дуга, протисонячна дуга
Нове. Гало Бугера (57.)
Нове. 64° блакитний антелічний круг (58.)
Нове. Блакитні плями на паргелічному крузі (паргелії) (59.) (примітки далі)
1.5. Горизонтально орієнтовані плоскі призми, що коливаються (орієнтація Ловіца)
24. Дуги Ловіца
24(31). Верхня дуга Ловіца В
24(32). Середня дуга Ловіца С
24(33). Нижня дуга Ловіца А
25, 26. 46° дуги Ловіца
25(34). Підвищена 46° дуга Ловіца, дуга Галла
26(35). Верхні бічні 46° дуги Ловіца
27. 120° дуги Ловіца, 120° паргелічні дуги
27(36). Висхідні 120° дуги Ловіца А
27(37). Низхідні 120° дуги Ловіца В
60. Відбиті дуги Ловіца
60(82). Верхні відбиті дуги Ловіца А
60(83).Нижні відбиті дуги Ловіца В
60(84).Середні відбиті дуги Ловіца С
2. Пірамідальні кристалики
2.1. Хаотично орієнтовані пірамідальні кристалики
28(38). 9° гало Бійсена (гало Ван Бійсена)
29(39). 18° гало Рейнкіна
30(40). 20° гало Барнея
31(41). 23° гало Беркоу
32(42). 24° гало Дайзеля
33(43). 35° гало Фейлі
2.2. Орієнтовані плоскі пірамідальні кристалики
34. 9° вертикальні паргелії, 9° тарілчасті дуги
34(44). Верхній
34(45). Нижній
35. 18° паргелій, 18° плоска дуга
36. 20° верхній і нижній паргелії, 20° тарілчасті дуги
36(47). Верхній
36(48). Нижній
37. 23° верхній і нижній паргелії, 23° тарілчасті дуги)
37(49). Верхній
37(50). Нижній
38. 24° верхній і нижній паргелії, 24° тарілчасті дуги
38(51). Верхній
38(52). Нижній
39. 35° верхній і нижній паргелії, 35° тарілчасті дуги
39(53). Верхній
39(54). Нижній
40. Непарна сонячна дуга, пірамідальна сонячна дуга
2.3. Орієнтовані стовпчасті пірамідальні кристалики
41. 9° дотичні дуги, 9° колоновидні дуги
41(56). Верхні
41(57). Нижні
42. 18° дотичні дуги, 18° колоновидні дуги
43. 20° дотичні дуги, 20° колоновидні дуги
44. 23° дотичні дуги, 23° колоновидні дуги (фотографії явища відсутні)
45. 24° дотичні дуги, 24° колоновидні дуги
46. 35° дотичні дуги, 35° колоновидні дуги
3. Кубічні кристалики
Достовірна теорія цього явища поки-що відсутня, відомо лише одне зафіксоване спостереження цього явища)
47, 48. 19° дуги
47(63). Бічна
48(64). Верхня
48(65). Нижня
49. 28° гало, гало Шейнера
50, 51. 28° дуги, Ласкарові дуги
50(67). Верхня бічна
50(68). Нижня бічна
51(69). Верхня дотична дуга А
51(70). Нижня дотична
52. 28° верхній паргелій В
4. Кристалики з клиновидним перетином
Теорія повністю не розроблена
53. Дуга Мойланена
5. Еліптичні вертикальні гало
Теорія відсутня
54(73-76). Еліптичні гало 1×, 2×, 3×, 4×
До явищ субгало відноситься кільце Ботлінгера
6. Спірні види гало
55. 5° (6°?) гало
56. 12° гало
Гало Буге, гало Бугера - 57. (Підтверджено: http://www.ursa.fi/blogit/media/blogs/halos/riikonen/Bouguer.jpg)
120° паргелічні дуги (окремі дослідники включають їх до складу 120° дуг Ловіца)
Паргелічні спалахи
7. Теоретично розраховані але документально ще не підтверджені гало
Гало в пірамідальних кристаликах орієнтації Паррі
8. Закриті і непідтверджені гало
Паргелії на кутових відстанях, відмінних від вищеперерахованих:
90° паргелії - у місці перетину паргелічного круга і гало Гевелія - описані одноразово в 1661 р. J. Hevelius-ом - скоріш за все мались на увазі 120° паргелії
Гало Гевеліуса - очевидно, субсонячна дуга

Група явищ: Ефекти гало
(Специфічні ефекти, які зрідка виникають за сприятливих умов і не розглядаються як самостійні явища)
- Блакитні плями на паргелічному крузі позаду 120° паргеліїв - це явище, а також його 64° братнє антелічне коло нещодавно виділили як новий вид гало під час штучно-створених умов у Північно-Західній Європі - №58, 59
- Білі хвости 22° паргеліїв (типове явище але паргелії частіше спостерігаються без нього)
- Подвійне сонце (ефект на світлових стовпах)
- Нахилені світлові стовпи
- Суперсонце
- Паргелічні спалахи
- Світлові хрести (поєднання різних форм гало)
- Рукавиці (розтягнуті паргелії з частинами 22° гало при низьких висотах сонця)
Група: Субгало
1. Підгоризонтні гало
1.1. Гексагональні кристалики
Субсонце
Субпаргелії
Субпаргелічний круг
Субпаргелії Лілеквіста
Субантелій
Субдуги Грінлера
Субантелічні дуги Паррі
та ін.
1.2. Еліптичні гало
Кільця Ботлінгера 1×, 2×
2. Явища дисперсії вторинних променів
44° паргелії
Антелічний стовп
120° паргелічні світлові стовпи
Паргелічні ноги (22° паргелічні забарвлені стовпи)
3. Гало на поверхні снігового покриву
Гіперболічне 22° гало
Гіперболічне 46° гало
Світлова доріжка (аналог світлового стовпа)
Група: Гало штучних джерел освітлення
Сигара Міннарта
Горизонтальний круг
Світлові стовпи
Суперпаргелії
_
Таким чином, за цією класифікацією нараховано 59 видів і 79 різновидів підтверджених нормальних гало (кілька з них спірні).
Крім того, існують різноманітні субгало та гало штучних джерел освітлення, які недоцільно нумерувати.

Немає коментарів:

Дописати коментар